Економічна правда Фондові перегони
Знайти

Історія одного трейдера, або Як стати всесвітньо відомим

Головною подією січня 2008 року стало загострення кризи на світових фондових ринках. Досвідчені економісти давно прогнозували кризу фінансової ліквідності та загострення рецесії на тлі іпотечної кризи в США
Джордж Сорос навіть устиг звинуватити уряд у тому, що він довірив розрахунки ризиків банківських продуктів комп’ютерам, які не змогли об’єктивно їх порахувати.

Однак ситуація виявилася зовсім неоднозначною. Одночасно з падінням американських ринків, у французькому банку відбулася одна з наймасштабніших фінансових афер нашого часу.

Трейдер банку Societe Generale Жером Керв’єль, що відповідав за хеджування позицій, які відкривалися іншими трейдерами, завдав власному банку збитків на 7 млрд дол. Його робота полягала в тому, що, коли колеги робили ставку на падіння ринку, його обов’язком було відкрити протилежну позицію з метою страхування від можливих витрат, тобто поставити на ріст ринку.

Однак, за інформацією представників банку, трейдер також торгував ф’ючерсами на європейські індекси в обхід установлених процедур, на клієнтські гроші. І під час самого піку корекції на європейських ринках із 14 січня він порахував, що ринки мають от-от почати відновлюватись. Але ринки продовжували падіння, а трейдер подвоював ставки на зростання, щоб відіграти старі збитки. Для того, щоби приховати свої збитки, він використовував логіни і паролі своїх колег із відділу трейдингу.

Керівництво ж банку дізналося про незаконні дії лише 18 січня, після того, як один із трейдерів помітив надзвичайно високий обсяг коштів на одному з клієнтських рахунків, розслідування ситуації і привело до Керв’єля. Виявилось, що він навчився відключати механізми раннього попередження про виявлення незвичайних транзакцій. У результаті менеджери банку, відповідальні за контроль ризиків, не побачили його угод на екранах своїх моніторів.

Тоді коли європейські ринки продовжували падати, збиткові позиції банку зіграли роль каталізатора кризи. На момент викриття дій трейдера збитки становили 2,2 млрд дол. Однак трейдер продовжував наполягати на тому, щоби банк дозволив йому продовжувати гру, оскільки в остаточному рахунку це могло би принести банку прибуток. Але керівництво банку вирішило поступово закрити всі позиції. Обсяги збитків виросли до 7 млрд дол. буквально за кілька днів.

Можливо, варто було б і прислухатися до слів трейдера, що швидке скасування позицій лише збільшить збитки банку, а в майбутньому, коли ринки відновляться, можна було б уникнути збитків із відкритими позиціями. Тим паче, одне з найбільш популярних правил фондового ринку каже, що необхідно купувати за спадної тенденції і продавати за зростаючої.

Проте історія вчить зовсім про інше. Комусь завжди необхідно прийняти на себе удар рецесії. Якщо хтось колись купив дешевше, ніж продав, то інший має понести збитки. За останні 20 років це вже третій випадок, коли одна людина спричиняє кризу або виступає її каталізатором.

Батьком фінансових злих геніїв, безперечно, є Джордж Сорос. У вересні 1992 року ще діяла угода між вісьмома країнами про підтримку крос-курсів валют у межах чітко визначених коридорів. Якщо якась валюта падала, центральні банки інших країн продавали зі своїх резервів саме цю валюту.

В той час Сорос зробив кілька звернень та публікацій, в яких пророкував падіння фунта стерлінга. А в чорну середу, 16 вересня 1992 року, зіграв проти британської валюти та заробив у один день понад 1,1 млрд дол. Ставка виявилася більшою за всі резерви фунта в центральних банках, які ринулися підтримувати британську валюту. Нижню межу коридору довелося переглядати кілька разів. Тоді тільки Банк Японії відмовився від продажу фунта, а вже згодом Банк Англії був вимушений вивести фунт стерлінгів із європейського механізму "валютної змії". Через деякий час країни відмовились від взаємопідтримки, так ввели цілком вільний обмін валют.

Наступним антигероєм сучасної історії фінансових ринків став Нік Лісон, який залишив банкрутом один із найстаріших і найнадійніших банків Англії – Barings. Механізм був теж дуже простий. Він, як і Керв’єль, використовував недбалість топ-менеджменту банку. Лісону дозволили очолити трейдерьску групу, уповноважену вести торги на Сінгапурській біржі SIMEX, а згодом віддали йому і керівництво бек-офісом, який, по суті, мало контролювати роботу трейдерів.

Лісон здобув безмежні можливості вести несанкціоновану торгівлю, він створив спеціальний рахунок помилок за номером 88888, на якому приховував усі свої збитки. Вже до кінця 1992 року збитки на цьому рахунку перевищували 2 млн фунтів стерлінгів, а до грудня 1994 року ця цифра становила 208 млн фунтів стерлінгів. Але Лісону вдавалося отримувати додаткові кошти в центральному офісі. Намагаючись знайти вихід із ситуації, він зробив фатальну помилку. Лісон поставив на те, що японський індекс Nikkei не проб’є підтримку в 19000 пунктів.

У той момент, можливо, це рішення хоч і було ризикованим, але видавалося неабсурдним, адже Японія відновлювалася після 30-місячної рецесії. Однак 17 січня о 5:46 ранку відбувся найбільший за останні 70 років землетрус у місті Кобе. В результаті японський ринок протягом тижня звалився на 7%. Утрати Лісона сягнули понад 400 млн фунтів стерлінгів. Але Нік продовжував ставити на зростання ринку, подвоївши збитки.

Коли керівництво компанії нарешті помітило збитки, було пізно. Залишалося тільки констатувати факт, що банк виявився банкрутом.

Історія зберігає в собі ще чимало менш масштабних прикладів навмисних або ні маніпулювань співробітниками банків та компаній, які призводили або до значних втрат, або до криз на фінансових ринках.

Можливо, черговий урок, наданий історії Жеромом Керв’єлем, навчить керівництво фінансових інститутів частіше звертати увагу на дії власних, хоч і найуспішніших, співробітників. Адже шлях до всесвітньої слави може спонукати ще не одного трейдера ризикувати всім заради неї.

Фондові перегони
Результати гравців за 26.02.2008
Результати гравців з початку перегонів
Коментар "Економічної правди"

Завершення проекту "Фондові перегони" 27.02.2008

26 лютого завершився тримісячний марафон "Фондові перегони", під час якого керуючі активами 5 відомих інвестиційних компаній України демонстрували своє бачення в управлінні портфелями акцій.
© 2000-2007, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".