Економічна правда Фондові перегони
Знайти

Найпотужніша ринкова криза за останні 60 років

Поточна фінансова криза була спровокована "мильною бульбашкою" ринку нерухомості США. Певним чином вона нагадує інші кризи, які траплялися після закінчення другої світової війни з інтервалом у 4-10 років.
Однак є суттєва відмінність: поточна криза окреслює кінець епохи кредитної експансії, заснованої на американській валюті як на валюті міжнародного резерву. Періодичні кризи були невід’ємною частиною більш широкомасштабних циклів корекцій та підйомів. Ця криза стала кульмінаційним моментом процесу, який тривав понад 60 років.

Спад та зростання звичайно стосуються кредиту та завжди зумовлені упередженнями й помилками. Зазвичай це неспроможність розпізнати рефлексивний, циклічний зв'язок між бажанням позичати та цінністю забезпечення. Доступність кредиту створює попит та збільшує цінність нерухомості, що, у свою чергу, збільшує обсяги доступного кредиту. Мильна бульбашка виникає тоді, коли люди купують будинки в надії на отримання прибутку після рефінансування іпотечного кредиту. Типовий приклад – нещодавній бум на ринку житла в США. А 60-річний період супербуму – випадок складніший.

Щоразу, коли кредитна експансія стикалася з проблемами, втручалися фінансові органи: вони вливали додаткову ліквідність та шукали інші шляхи стимулювання економіки. В результаті склалася система асиметричних стимулів, також відома за назвою "моральна небезпека", яка ще сильніше сприяла розповсюдженню кредитної експансії. Ця система стала настільки успішною, що люди повірили в те, що екс-президент США Рональд Рейган називав "магією ринку", а я – "ринковим фундаменталізмом".

Фундаменталісти вважають, що ринки прямують до рівноваги, а можливість учасників реагувати на свої власні потреби найліпше слугує загальним інтересам. Це – явна помилка, тому що втручання уряду, а не самі ринки, попередило спад фінансових ринків. Тим не менш, ринковий фундаменталізм виник як домінуюча ідеологія в 1980-х рр., коли фінансові ринки почали глобалізуватися, а в США з'явився дефіцит поточного рахунку.

Завдяки глобалізації США змогли увібрати заощадження інших країн світу та споживати більше, ніж виробляти. Дефіцит поточного рахунку Сполучених Штатів досяг позначки 6,2% від ВВП у 2006 р. Фінансові ринки спонукали споживачів позичати, пропонуючи все складніші інструменти і все щедріші умови. Влада заохочувала процес і сприяла у разі якої-небудь загрози благополуччю фінансової системи. Після 1980 р. регулювання ставало все більш розслабленим, поки не зникло остаточно.

Процес супербуму вийшов з-під контролю, коли нові продукти стали настільки складними, що влада вже більше не могла оцінювати ризики та почала покладатися на методи керування ризиками самих банків. Рейтингові агентства, зі свого боку, довіряли інформації, яку пропонували розробники комплексних продуктів. Це було волаючим випадком відмови від відповідальності.

У підсумку - обвалилося все, що тільки могло. Спочатку криза зачепила іпотеку сабпрайм, потім вона розповсюдилася на всі забезпечені боргові облігації, поставивши під удар муніципальні та іпотечні страхові та перестрахові компанії, і навіть загрожувала "розплющити" мультитрильйонний ринок свопів кредитних дефолтів. Зобов’язання інвестиційних банків стосовно кредитованих викупів перетворилися на пасиви. Виявилося, що нейтральні до ринку хаджеві фонди зовсім не нейтральні, а також потребують реабілітації.

Ринок забезпечених активами цінних паперів зайшов у глухий кут, а залучати зовнішнє фінансування до спеціальних інвестиційних механізмів банків, за допомогою яких іпотека знімалася з балансу, більше не було можливості. Вирішальний удар було нанесено, коли луснула система міжбанківських кредитів – серце фінансової системи, оскільки банки повинні були берегти ресурси і більше не могли довіряти своїм колегам. Центробанкам довелося вливати безпрецедентні суми і кредитувати безпрецедентний діапазон цінних паперів для ширшого кола установ, аніж коли-небудь раніше. Це зробило кризу наймасштабнішою за повоєнні роки.

Сьогодні, оскільки деякі з нових кредитних інструментів та прийомів ненадійні та непостійні, після кредитної експансії нас очікує період стиснення. Спроможність фінансових органів стимулювати економіку стримується небажанням усього світу акумулювати додаткові доларові резерви. До останнього часу інвестори сподівалися, що, як і раніше, ФРС США зробить усе можливе для запобігання рецесії. Тепер їм доведеться зрозуміти, що ФРС, можливо, більше не в силі це зробити. В умовах стійких цін на нафту, продукти харчування та інші товари, а також швидкого росту юаня, ФРС також необхідно потурбуватися про інфляцію. Якщо завантаженість федеральних фондів упаде нижче певного рівня, долар знову опиниться під тиском, а дохідність довгострокових облігацій фактично зросте. Визначити цей рівень практично не можливо. Коли його досягнуть, спроможність ФРС стимулювати економіку кане в Лету.

Хоча рецесія в розвиненому світі сьогодні більш-менш неминуча, Китай, Індія та деякі нафтодобувні країни потужні як ніколи. Тобто поточний фінансовий колапс, найвірогідніше, викличе не світову рецесію, а радикальну перебудову світової економіки, яка закінчиться відносним заходом США і підйомом Китаю та інших країн, що розвиваються.

Небезпека полягає в тому, що результуюча політична напруга, в тому числі протекціонізм у США, можуть зашкодити світовій економіці та занурити світ у рецесію або навіть глибше.



Financial Times

Фондові перегони
Результати гравців за 26.02.2008
Результати гравців з початку перегонів
Коментар "Економічної правди"

Завершення проекту "Фондові перегони" 27.02.2008

26 лютого завершився тримісячний марафон "Фондові перегони", під час якого керуючі активами 5 відомих інвестиційних компаній України демонстрували своє бачення в управлінні портфелями акцій.
© 2000-2007, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".